Про "ПРАВИЛО ЧОТИРЬОХ ДІЙ" або стратегію дій педагога у разі виражених проявів небажаної поведінки в учнів з ООП
На початку допису автор хоче попередити читачів про ефект Хотторна, сутність якого полягає у тому, що досить часто викладені результати досліджень читачі сприймають як такі, що самі собою розуміються - вже після того, як результат стає відомим ("ми це і так знали", "ну це логічно"). Однак насправді ні сам автор допису, ні фахівці нашого Інклюзивно-ресурсний центр 3 Миколаївської міської ради на подібні викладеним нижче методичним рекомендаціям жодного разу не натрапили. По більшій частині це питання - біла пляма щодо організації інклюзивного навчання учнів з "проблемною" поведінкою. А інклюзивне навчання - це перш за все про перебування дитини в закладі освіти, на уроці, в класі і з вчителем. Тож викладаю скорочене роз'яснення, більш широко все буде описано і представлено в новому виданні "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ І СПЕЦІАЛЬНОМУ КЛАСАХ ЗЗСО" (на даний час обсяг робочого матеріалу складає понад 630 сторінок).
У разі тяжких і найтяжчих, а часом– також помірних соціоадаптаційних труднощів в учнів з ООП автори рекомендують педагогам в момент загострення дотримуватися стратегії дій «В О С П» за наявності у дитини з ООП тяжких поведінкових розладів чи, інакше, «Правила чотирьох дій» у разі проявів небажаної поведінки в учня – представлена авторська розробка (за Д. В. Прасолом). Що ж позначають літери абревіатури? Роз’яснимо їх побуквенно.
ВОСП:
- «В» – Виокремити, відділити в моменті дитину у стані гострого емоційного переживання, нестабільного / зміненого стану від інших здобувачів освіти інклюзивного чи спеціального класів ЗЗСО (спрямувати учня у затишне місце, ресурсну кімнату, пройтися коридором тощо або ж запропонувати прогулятися іншим дітям);
- «О» – Обмежити, знизити вплив на дитину з ООП дестабілізуючих впливів (прибрати фрустраційні фактори, знизити візуальний шум і аудіальну гамірність середовища тощо);
- «С» – Стабілізувати, провести елементарні первинні заходи зі стабілізації поточного стану дитини (організація структурованого середовища, забезпечення спокою або можливості дитини «екологічно» виплеснути свої емоції, використання сенсорних предметів або іграшок-антистрес, відновлення кордонів тіла за допомогою обтяжувачів і т.п.);
- «П» – Повернути дитину у класну аудиторію, плавно і поступово залучати до роботи колективу (тимчасово знизити вимоги, зменшити навантаження, при поверненні початково орієнтуватися на залучення дитини до роботи з асистентом педагога або у парах) – див. Схему 1.3.1. Цієї стратегії (правила чотирьох дій) слід дотримуватися в моменти надмірних проявів небажаної поведінки. Більш детально ця стратегія реалізована в авторських протоколах дій для педагогів у роботі з дітьми із розладами аутистичного спектра та / або розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Чому саме з ними? Тому що за результатами проведених досліджень на базі КУ "ІРЦ" ММР серед тих здобувачів освіти з ООП шкільного віку, у яких були визначені як провідні соціоадаптаційні труднощі, 41% - це діти з діагностованим РАС і 41% - це діти з діагностованим РДУГ.
Торкнемося питання практичної реалізації педагогом «Правила чотирьох дій» на практиці під час роботі в інклюзивному / спеціальному класах ЗЗСО. Діти з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю також часто демонструють прояви небажаної поведінки (зокрема, активно порушують дисципліну): для таких учнів притаманні низька працездатність і нерівномірний темп роботи на уроці, непосидючість, конфліктність, а також, для суттєвої частки з них – схильність до фізичної агресії. Як слід реагувати вчителю на подібні прояви у дитини із РДУГ?
Перш за все, наш колектив радить організовувати роботу дитини із РДУГ в інклюзивному / спеціальному класі потрібно із урахуванням низької працездатності і нерівномірного темпу роботи, імпульсивності реакцій і дій учня. Враховувати ЦИКЛІЧНИЙ РЕЖИМ РОБОТИ МОЗКУ здобувача освіти: тривалість продуктивної роботи на уроці такого учня триває переважно від 5 до 15 хв., після чого мозок дитини із РДУГ має відпочивати впродовж 3-7 хв. для накопичення енергії для наступного періоду продуктивності. Саме тому буде корисним при побудові уроку в класі ураховувати авторську схеми уроку. Зокрема, слід включити для здобувача освіти в структуру уроку / заняття індивідуальну частину роботи (від ⅓ до ½ від обсягу уроку) та / або ввести додаткові мініперерви (від 1 до 3 на один урок по 1-3 хв. кожна), проводити фізкультхвилинки (до 3 на один урок, спрямовані на великі групи м’язів у поєднанні з дихальними вправами наприкінці) і динамічні паузи (до 1-2 на один урок) у поєднанні з виконанням дихальних вправ наприкінці – це забезпечить правильно організовану рухову активність учня на уроці.
Однак прояви небажаної поведінки все одно періодично можуть виникати у дитини із розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Як слід реагувати педагогу на порушення дисципліни у дитини із РДУГ?
1. Враховувати, що учень із зазначеним порушенням психофізичного розвитку часто не здатен відстежувати свою втому. Тому про неї, якщо не відстежувати спеціальні маркери, непідготовлений вчитель дізнається, тільки коли вже буде «летіти» по кабінету шкільне приладдя і дитина почне бешкетувати або зчиниться конфлікт між учнями.
2. У разі незначних порушень поведінки чи проявів негативізму (відмови від виконання) запропонувати учню альтернативний варіант дій для виконання завдання. У разі грубого порушення дисципліни швидко відокремити здобувача освіти із РДУГ від інших учнів - на важливість чого вказував ще Януш Корчак. Для цього варто відвести здобувача освіти з ООП у інше приміщення під наглядом дорослого (ресурсну кімнату, кабінет психолога / соціального педагога, тихе спокійне приміщення тощо, або хоча б дати пройтися коридором) чи запропонувати вийти прогулятися іншим дітям або переключити їхню увагу на інші об’єкти.
3. Приміщення, в яке виокремлюють учня з ООП, повинно бути чітко структурованим, з мінімізацією сенсорних подразників (яскравого світла, гучних звуків тощо). Відокремити – це значить помістити такого учня в структуроване, не переобтяжене стимулами-подразниками середовище – реалізація дисципліни порядку в організації оточення як першооснови формування довільності дитини (положення за В. О. Сухомлинським).
4. Під час цих заходів мінімально виявляти емоційні реакції на поганий вчинок, проступок дитини чи її надмірні реакції. Педагогу в цей період часу слід демонструвати дитині свою стриманість і внутрішню стабільність. Це дозволяє знизити дію ЕФЕКТУ НЕГАТИВНОСТІ.
5. Дати можливість учню «екологічно» виплеснути свої емоції прийнятним способом (покричати у кухлик або мішечок гніву, побити м’яку подушку чи іграшку, зібгати і порвати аркуш паперу, активно розім’яти і «порозтягувати» на товстій картонці пластилін, прийняти участь у спеціальних іграх тощо. ля більш швидкого заспокоєння дитини з РДУГ можна дати їй у руки сенсорну іграшку-антистрес, запропонувати попити води, умитися або прикласти холодний компрес до чола учня, розстебнути надто тісний одяг, надягнути обтяжувачі на тіло і т.п.
6. лише після цього коротко, конкретно і спокійно обговорити з дитиною ситуацію, яка відбулася (що передувало, хто був присутнім) – орієнтуватися на Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? – і проговорити, що саме не сподобалось вчителю в поведінці учня, як він буде діяти наступного разу – формула А. С. Макаренка як «повага з вимогливістю». Повага педагога до дитини, вимогливість – до її поведінки. Забезпечувати планування взаємодії з учнем з дотриманням коефіцієнту Готтмена (співідношення заохочень до осуду min 3 до 1).
Більш детально - у наступному виданні.
З повагою, Прасол Дмитро Вікторович
керівник Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр № 3" Миколаївської міської ради
