Використання інформаційно-комунікаційних технологій в корекційній роботі з дітьми з особливими потребами
Особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у корекційній роботі
Нова модель освіти в Україні покликана переорієнтувати навчально-виховний процес на становлення духовно-здорової творчої особистості, здатної продуктивно мислити, вирішувати проблеми сьогодення й майбутнього. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти у XXI столітті, вдосконалення системи освіти й виховання у відповідності до принципів гуманізації та індивідуалізації передбачає максимальне врахування особистісних та психофізичних особливостей дітей й створення таких умов освіти, які б сприяли своєчасному й повноцінному розвитку всіх сторін особистості дитини та її успішному навчанню.
Впровадження комп'ютерної техніки в спеціальне навчання пов'язане з вирішенням двох фундаментальних завдань: навчити дітей грамотно користуватися новими знаряддями діяльності і застосовувати нові комп'ютерні технології з метою корекції порушень, а також загального розвитку дитини із особливими потребами.
Навчання дітей з особливими потребами навичок роботи з комп'ютером проводиться в рамках організації змістовної навчальної діяльності, актуальної для дітей цього віку. При такому підході дитина набуває навичок безпосередньо під час роботи на комп'ютері, який виступає як засіб досягнення поставленої корекційної освітньої мети. Таким чином, у процесі комп'ютеризації спеціальної освіти комп'ютер виступає і як об'єкт вивчення, і як засіб підвищення ефективності педагогічного процесу.
У яких випадках доцільно включити в структуру заняття роботу з комп'ютером, вирішує сам педагог. І це залежатиме від поставлених корекційних і освітніх цілей і завдань, а також від індивідуальних особливостей, можливостей, потреб і стану здоров'я дитини. При такому підході комп'ютер виступає як допоміжний засіб навчання, що підвищує ефективність педагогічного процесу.
Використання у дошкільному вихованні комп’ютерної техніки в поєднанні з традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості виховання, розвитку творчої особистості. Комп’ютерні ігри не повинні замінювати традиційні форми ігор, а доповнювати їх.
Комп’ютер у життя дитини може увійти лише через гру, тому в дошкільних навчальних закладах розвивальне середовище повинно існувати як комп’ютерно-ігровий комплекс. Отже комп’ютер розглядаємо як засіб удосконалення навчально-виховного процесу.
Використання ІКТ в корекційному навчанні
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в корекційному навчанні дозволяє оптимізувати педагогічний процес, індивідуалізувати навчання дітей з особливими освітніми проблемами та значно підвищити ефективність будь-якої діяльності. Застосування комп’ютерів, мультимедійних та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації дітей, збільшення інтересу до самого процесу виконання завдання.
Сучасні технічні пристрої, дозволяють проектувати принципово нові педагогічні технології, що сприяють активізації та ефективному функціонуванню компенсаторних механізмів з метою корекції різних порушень, формуванню та розвитку мовленнєвих засобів, а також загальному розвитку дітей.
Ефективність навчального процесу, в першу чергу, обумовлена обов'язковою наявністю психолого-педагогічних умов. В контексті нашого питання, педагогічні умови слід розуміти як обставини, від яких залежить та відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес: вдосконалення взаємодії учасників навчального процесу у вирішення конкретних дидактичних завдань. Педагогічні умови – сукупність факторів, що забезпечують організацію, регулювання, взаємодію об’єктів і явищ педагогічного процесу для досягнення поставленої мети. До психологічних умов належить моральна готовність і внутрішня мотивація учасників педагогічного процесу.
Розробка дидактичних матеріалів, нових предметно-розвивальних навчальних середовищ і зразків нових об’єктів, які орієнтовані на використання ІКТ, повинна проводитися з урахуванням психофізичних та пізнавальних особливостей дітей та типів провідної діяльності для кожної вікової групи. Також, організовуючи роботу дітей за комп’ютером, необхідно звернути увагу на дотримання санітарно-гігієнічних норм (відповідність освітлення, розташування ПК, провітрюваність приміщення, тривалість роботи за комп’ютером та ін.).
Дослідження, присвячені проблемі вивчення і корекції мовленнєвих порушень у дошкільників, показують, що дані порушення характеризуються складною структурою. У зв'язку з цим процес їх корекції, як правило, має тривалу і складну динаміку. Тому застосування ІКТ, що враховують закономірності та особливості розвитку дітей дозволять підвищити ефективність корекційного навчання, прискорити процес підготовки дошкільників до навчання грамоті, попередити появу у них вторинних розладів писемного мовлення.
Недорозвинення вербальної пам'яті і порушення уваги у вигляді її нестійкості і низької концентрації у дітей з особливими потребами роблять необхідним проведення цілеспрямованої роботи з подолання цих розладів. А оскільки у дошкільників добре розвинена мимовільна увага, то навчальний матеріал, який пропонується в яскравому, цікавому і доступному для дитини вигляді, викликає інтерес. У цьому випадку застосування комп'ютерних технологій стає особливо доцільним, оскільки представляє інформацію у привабливій формі, що не тільки прискорює запам'ятовування, але і робить його осмисленим і довготривалим.
Новітні комп'ютерні технології застосовуються в спеціальній освіті насамперед із метою корекції порушень і загального розвитку дітей дошкільного віку, тому уваги потребує особлива проблема – спілкування дитини і комп'ютера. Часто дитина, яка усвідомила в собі наявність певного порушення, соромиться його, боїться, що буде осміяною або не зрозумілою, вона не впевнена у собі, у своїх здібностях до спілкування. Все це ще більше закріплює психологічний стан невпевненості і нездатності, що, у свою чергу, має несприятливий вплив на її емоційний, психічний стан і розвиток. У такій ситуації необхідно проводити роботу, спрямовану на формування і розвиток комунікативних навичок, розвиток здатності витягувати інформацію з мовного спілкування. Широкі можливості для цього представляють комп'ютерні засоби навчання.
Спілкування з комп'ютером стає для дитини в деякому роді знеособленим і дитина не відчуває боязні, вчиться довіряти співрозмовнику. Крім того, комп'ютерні вправи дозволяють моделювати різні ситуації спілкування і повторювати діалог з тим же партнером необхідну для дитини кількість разів, що в реальному житті є ускладненим. Також, «комп’ютерний» співрозмовник є дуже привабливим для дітей, що забезпечує мотивацію вступу в контакт з партнером по спілкуванню.
Елементи комп'ютерного навчання допомагають формувати у дітей усвідомленість, що є вкрай важливим для їх мовленнєвого та інтелектуального розвитку. Таким чином, у них починає розвиватися розуміння того, що є декілька рівнів оточуючого нас світу – це і реальні речі, і картинки, і слова, і схеми. Формування і розвиток у дітей свідомості, розвиток вербальної пам'яті та уваги, словесно-логічного мислення створюють передумови для корекції порушень лексико-граматичної сторони мовлення.
У процесі занять із застосуванням комп'ютера діти вчаться долати труднощі, контролювати свою діяльність, оцінювати результати. Вирішуючи проблемну ситуацію задану комп'ютерною програмою, дитина прагне до досягнення позитивних результатів, підпорядковує свої дії поставленій меті. Таким чином, використання комп'ютерних засобів навчання допомагає розвивати у дошкільників такі вольові якості, як самостійність, зібраність, посидючість.
Заняття на комп'ютері мають велике значення і для розвитку довільної моторики пальців рук, що особливо актуально при роботі з дошкільниками-логопатами. У процесі виконання комп'ютерних завдань їм необхідно, у відповідності з поставленими завданнями, навчитися натискати пальцями на певні клавіші, користуватися маніпулятором «мишею». Крім того, важливим моментом підготовки дітей до оволодіння письмом є формування і розвиток спільної координованої діяльності зорового і моторного аналізаторів. Що з успіхом досягається на заняттях з використанням комп'ютера.
З поширенням комп’ютерних технологій у системі освіти стало можливим навчати кожну дитину окремо, індивідуально добираючи обсяг, складність навчальних завдань і послідовність вивчення матеріалу, здійснювати оперативний та об’єктивний контроль за результатами навчально-ігрової діяльності.
Новими особливостями впливу комп’ютера на мотиваційну сферу дитини є комплексність. Вона проявляється в одночасному використанні звуку, кольору та дій об’єкта, яким керує дитина. Кольоровий та звуковий супровід правильних дій дитини проявляється у зручному часовому темпі. Таке поєднання створює умови для інтенсифікації формування психологічних цільових структур та вольової регуляції поведінки дитини.
Комп’ютерні програми слід використовувати комплексно. Для цього необхідна співпраця вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога і батьків. Часто батьки дітей дошкільного віку вдома використовують комп’ютерні ігри, які не відповідають віку дітей: вони є агресивними, з негативними героями (зомбі, привиди, мисливці), включають сцени насильства і використання зброї. Ніякої користі такі ігри не несуть. Тому необхідно вчасно провести бесіду з батьками дітей про використання комп’ютерних ігор вдома. Їх потрібно познайомити з програмами, які доцільно використовувати для дітей, які є ефективними для досягнення певної мети, які плануються для використання в майбутньому та обговорити можливі варіанти використання комп’ютерних розвивальних ігор в домашніх умовах.
Принципи і завдання застосування ІКТ
в корекційно – відновлювальній роботі
Застосовуючи комп’ютер у процесі навчання, слід дотримуватися загальних принципів при плануванні та проведенні занять з використанням ІКТ:
- адаптивності: використання комп’ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини;
- керованості: у будь-який момент педагог повинен мати можливість скорегувати процес навчання;
- інтерактивності і діалогового характеру навчання;
- оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи;
- підтримання стану психологічного комфорту дитини при спілкуванні з комп’ютером.
У процесі використання комп'ютерних технологій при корекційній роботі з дошкільниками повинна вирішуватися низка завдань:
- ознайомлювально-адаптаційного циклу: ознайомлення дітей із комп'ютером і правилами поведінки під час роботи з ним, ознайомлення дітей із комп'ютерною програмою, подолання при необхідності психологічного бар'єру між дитиною і комп'ютером за допомогою створення ситуації успіху під час роботи з ним, формування у дітей початкових навичок роботи на комп'ютері з використанням маніпулятора "миша" в процесі проведення корекційних занять;
- корекційно-освітнього і виховного циклу: формування і розвиток у дітей мовних і мовленнєвих засобів: автоматизація та диференціація звуків, просодичні компоненти усного мовлення, корекція порушених функцій, фонематичний слух, фонематичне сприймання, лексико-граматичні компоненти мови; формування і розвиток навичок навчальної діяльності: усвідомлювати цілі, самостійно вирішувати поставлені завдання, досягати поставлених цілей, оцінювати результати діяльності; розвиток словесно-логічного мислення; розвиток зорового і слухового сприйняття; розвиток вербальної і зорової пам'яті; розвиток уваги; розвиток мотиваційної сфери дітей; розвиток емоційно-вольової сфери дітей: виховання самостійності, зосередженості, посидючості; залучення до співпереживання, співпраці, співтворчості.
- творчого циклу: розвиток уяви, розвиток пізнавальної активності.
Вирішення навчальних і корекційних завдань за допомогою комп'ютерних засобів навчання вбудовується у систему загальної корекційної роботи відповідно до індивідуальних можливостей і корекційно-освітніх потреб дитини, їх використання здійснюється при першорядній ролі вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога за принципом потрійної взаємодії: педагог - комп'ютер - дитина. У рамках цього підходу вчитель-логопед та вчитель-дефектолог складає індивідуальний план корекційної роботи відповідно до можливостей і освітніх потреб дошкільника і здійснює відбір корекційних завдань. Вони мають відповідати таким вимогам:
1) відбираються навчально-корекційні завдання, доступні для розуміння дитини, відповідно вікової категорії та можливостей дитини;
2) дозволяють досягти бажаного корекційно-освітнього ефекту в найкоротші терміни;
3) сприяють розвитку у дитини вищої мотиваційної готовності до навчання;
4) дозволяють індивідуалізувати корекційний процес за рахунок вибору рівня складності завдань відповідно до актуального стану мовних і мовленнєвих засобів дитини, а також зони її найближчого розвитку.
Корекційна робота з дітьми з особливими потребами, має проводитися з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Система використання інформаційних комп’ютерних технологій повинна будуватися поетапно, на кожному етапі вирішуються певні завдання.
Перший етап – мотиваційний.
Однією з переваг спеціалізованих комп'ютерних засобів навчання є те, що вони дозволяють значно підвищити мотиваційну готовність дітей до проведення корекційних занять шляхом моделювання корекційно-розвивального комп'ютерного середовища. Спілкування з комп'ютером викликає у дошкільників жвавий інтерес, спочатку як ігрова, а потім і як навчальна діяльність. Цей інтерес і лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільна пам'ять, увага.
Другий етап – змістовно-формуючий.
Основна мета цього етапу полягає в корекції і розвитку дітей. Поставлені цілі можуть бути вирішені при використанні різноманітних комп'ютерних розвиваючих програм, за умови сформованого у дитини на попередньому етапі усвідомленого інтересу до корекційних занять.
На заняттях необхідно створити емоційно-позитивний психологічний клімат, що передбачав би "ситуацію впевненості" дитини в своїх силах.
Третій етап – саморозвиваючий. Мета цього етапу полягає у розвитку самоконтролю та закріпленні отриманих навичок в процесі нової діяльності. Тут в найбільшій мірі реалізуються можливості дітей у закріпленні отриманих навичок усного мовлення і творчого виконання завдань. Функції контролера правильності рішення корекційних завдань виконує комп'ютер, а вчитель-логопед, вчитель-дефектолог стає партнером, здатним надати необхідну допомогу дитині.
Отже, у процесі занять із застосуванням комп'ютера діти вчаться долати труднощі, контролювати власну діяльність, оцінювати її результати. Вирішуючи задану комп'ютерною програмою проблемну ситуацію, дитина прагне до досягнення позитивних результатів, підпорядковує свої дії поставленій меті. Таким чином, використання комп'ютерних засобів навчання допомагає розвивати у дошкільників із особливими потребами такі вольові якості, як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість. Недостатня сформованість компонентів емоційно-вольової і мотиваційної сфер у дітей і великі можливості комп'ютерних технологій в їх формуванні і розвитку створюють хороші передумови для використання спеціалізованих комп'ютерних засобів навчання у процесі корекційної роботи.
Напрямки корекційної роботи із застосуванням ІКТ
Загальна моторика: допомагає навчити дитину імітувати різні рухи, наслідуючи персонажів на екрані.
Дрібна моторика: розвиває рухи пальців рук дітей, що покращує не лише рухову можливість дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів рук тісно пов’язане з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін..
Психічні процеси:
Сприймання: поглиблення та збагачення уявлень про колір, форму, величину та інші властивості предметів, що відбувається за умови систематизації цих уявлень на практичних діях.
Увага: допомагає розвивати та тренувати обсяг та ступінь концентрації уваги, визначати рівень продуктивності, стійкості, концентрації, переключення та розподілу уваги.
Пам’ять: сприяє розвитку зорової та слухової механічної пам’яті, формуванню смислової пам’яті, спостерігаючи за предметами, які з’являються та зникають на екрані.
Мислення: розвиває вміння виключати й узагальнювати на основі виділення суттєвих ознак предметів, формувати процеси класифікації та групування на основі виділення істотних ознак і здатності до узагальнення, виділяти ознаки подібності та відмінності предметів і явищ, розуміти логічні зв’язки та закономірності навколишнього середовища, вміти логічно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формувати наглядно-дійове мислення, зорово-просторове орієнтування.
Мовлення: використання спеціальних комп’ютерних програм дозволяє прискорити процес розвитку рухливості органів артикуляції та формувати мовленнєве дихання, сформувати процес розуміння, сприйняття та відтворення побаченого на екрані, проявляти інтерес та потребу до емоційного спілкування у грі, використовуючи мовні та немовні засоби спілкування; навчити знаходити відповідні предмети та іграшки за характерним звучанням, наслідувати мовним та немовним звукам, імітувати відповідні дії та звуки.
Допомагає збагатити словник дітей різними лексичними темами, формувати пізнавально-комунікативну діяльність, граматичну будову, зв’язне мовлення.
Лексика: сприяє формуванню різних лексичних узагальнень, обмінюванню думками, повідомленнями, продуктивності використання дитиною лексичних одиниць мовлення (вживання частин мови).
Граматика: персонажі комп’ютерної гри створюють таку проблемну ситуацію, при вирішенні якої дитина засвоює граматичні категорії, розвиває здатність до словозмін, що виражають числові, родові, часові, відмінкові відношення (виступають практичні операції з морфемами, вміння змінювати граматичні форми слів, розуміти їх значення, правильно узгоджувати слова в словосполученнях і реченнях.), здатність до словотвору (практичні вміння змінювати граматичні форми слів, розуміти їх значення.), здатність до використання синтаксичної складової мовлення (практичні вміння формування різних типів синтаксичних конструкцій на рівні речення: простого непоширеного, простого поширеного.).
Структура слова: цікаві завдання на комп’ютері допомагають оволодіти не лише кількісним складом слова, але і певною послідовністю звуків, його ритміко-інтонаційним оформленням та наголосом. Такі ігри допомагають вчити дітей відтворювати немовленнєвий ритм з опорою на рухи, розрізняти слова за кількістю складів. розрізняти кількість складів в складовому ланцюжку, промовляти складові ряди.
Зв’язне мовлення: завдяки встановленню діалогу «дитина-комп’ютер», спостерігається прискорення темпу розвитку самостійного монологічного висловлювання, оскільки, дитина веде діалог невимушено, підтримуючи розмову на запропоновану комп’ютерним персонажем тему. Застосування ІКТ сприяє швидшому оволодінню дітьми такими формами усного мовлення, як відповідь на поставлене запитання та самостійна постановка питання, опис з опорою на наочність, переказ переглянутого відео-матеріалу, розповідь за серією сюжетних картинок, вивчення віршів, прислів’їв, скоромовок, чистомовок, відгадування загадок.
Таким чином, можна зробити висновок, що комп'ютер – це шлях до всебічного розвитку дитини та вдосконалення всього педагогічного процесу вцілому. Однак слід пам’ятати, що замінити живе спілкування педагога з дитиною інформаційно-комунікаційні технології не можуть і не повинні, навіть зважаючи на їхній величезний позитивний потенціал.
Джерело:https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-informacijno-komunikacijnih-tehnologij-v-korekcijnij-roboti
