НЕРІВНОМІРНИЙ ПРОФІЛЬ ФУНКЦІОНУВАНННЯ ІНТЕЛЕКТУ І ШКІЛЬНА НЕУСПІШНІСТЬ
В продовження попереднього посту вважаю за необхідне відмітити, що досить часто не сам рівень інтелектуального розвитку, а наявність суттєвої різниці у шкалах інтелекту, котра не враховується педагогами під час організації освітнього процесу, може призводити до шкільної неуспішності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Адже для багатьох дітей з ООП характерний нерівномірний профіль функціонування інтелекту. Наведу приклад з практики.
Поліна В. (10 років 3 місяці), учениця 4 класу, навчається у класі інтенсивної педагогічної корекції ЗЗСО, характеризується низькою навчальною успішністю. Дитина з інвалідністю.
Медичний діагноз: в 2021 р. – діагностовано F83, F90.1, F84.8; в 2025 р. – діагностовано органічний розлад особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження чи дисфункції головного мозку у дитини з порушенням комунікативної функції мовлення, ЗНМ ІІІ рівня, дислалія, розлад аутистичного спектра, що призводить до соціальної дезадаптації.
Особливі освітні потреби (наявність): інтелектуальні труднощі помірного ступеня прояву, навчальні труднощі легкого ступеня прояву, функціональні труднощі легкого ступеня прояву (мовленнєва функція), соціоадаптаційні / соціокультурні труднощі легкого ступеня прояву.
Рекомендований рівень підтримки в закладі освіти: 3 рівень.
Рекомендована програма: програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня з урахуванням категорії особливих освітніх потреб (інтелектуальні труднощі помірного ступеня прояву) з корекційно-розвитковим складником з корекції пізнавальної діяльності.
З психолого-педагогічної характеристики: «Дитина доброзичливо ставиться до дорослих, іде на комунікативний контакт. Загальна мотивація – соціальна, навчально-пізнавальна мотивація розвинена… Добре розвинена дрібна моторика рук, рухові вміння, пов’язані з самообслуговуванням… Поліна намагається брати активну участь у ході уроку. Загальний темп діяльності – повільний. Відзначається невелика стійкість уваги, переважання мимовільної уваги… Зорова пам’ять переважає над словесною. Краще запам’ятовує наочний матеріал. Відтворення навчальної інформації час-то неповне, неточне. Нерівномірний розвиток видів мислення. На запитання відповідає однослівно, відчувається обмеженість словникового запасу. Самостійні роботи виконує повільно, іноді потребує допомоги вчителя. Потрібна опора на наочний матеріал».
З опису логопеда ЗЗСО: «Дитина навчається в класі корекції з першого класу. Спостерігається недостатня виразність мовлення, невпевнений голос, низька мовленнєва активність. Розуміє звернене мовлення. Пасивний словник переважає над активним. Брак слів, які характеризують якості, ознаки предметів та дій. Інтонування речень, на-голосів, логічних пауз під час читання дотримується частково. Відповіді на питання до змісту тексту дає частково. На письмі спостерігаються граматичні помилки. Учениця не завжди розуміє причинно-наслідкові зв’язки. Потребує постійної допомоги та мотивації з боку педагога, спонукання. Сприймає допомогу вчителя у вигляді навідних питань та підказок».
З опису фахівців ІРЦ: «Сильними сторонами дитини є пізнавальна збереженість, розвинені наочно-дійове і наочно-образне мислення, розвинені мимовільна увага і пам’ять, візуальні увага і па-м’ять, відносна збереженість мовлення. Погіршене вербальне сприймання (сприйняття та розуміння мовлення ускладнене), ускладнене розуміння інструкцій (інструкцію розуміє частково). Сприймає інструкцію після декількаразового повторення і спрощення. Нечітке сприймання тексту на слух... Навіть за успішного виконання зав-дань не завжди може пояснити свої дії. Увага нестійка (але привертається з легкістю), концентрація нетривала, потребує додаткової активізації довільної уваги. Продуктивність запам’ятовування нижче середнього. Невеликий об’єм слухової пам’яті. Переважаючий тип пам’яті – візуальний… Нерівномірний розвиток видів мислення. Виражене відставання у розвитку словесно-логічного мислення. Не знає значення багатьох загальновживаних слів… Голос тихий. Темп мовлення уповільнений. Звуковимова: оглушення дзвінких при-голосних. Недостатнє володіння граматичною будовою мовлення, наявні складнощі у висловлюванні дитиною думок у розгорнутій формі… Словниковий запас – нижче вікової норми. Складова структура слова: порушена (заміни, пропуски, перестановки звуків і складів). Помилки при словозміні, словотворенні, узгодженні. Письмо: сформований неправильний захват, пропускає, замінює букви, додає зайві слова, наявні орфографічні помилки. Читання: словами, довгі маловідомі слова читає складами; наявні пропуски, заміни букв або складів, частково осмислене. Мовленнєве заключення: ФФНМ, дислексія, дисграфія… Математика. Вирази на додавання, віднімання, множення та ділення багатоцифрових чисел виконує самостійно, розв’язує рівняння. Табличку множення та ділення знає. Задачі самостійно не розв’язує...».
За результатами методики діагностики інтелекту WISC-IV індекс інтелекту дитини становить 86 балів, довірчий інтервал (95%) – 81-91 балів, що відповідає показникам в межах нижньої зони нормативних показників IQ (80-89 балів – середньо-низький рівень). З них за показниками шкал інтелекту перцептивне мислення сягає високо-середнього рівня (116 балів), вербальне розуміння – екстремально-низького рівня (67 балів); робоча пам’ять – граничного рівня (77 балів), швидкість обробки інформації – на середньому рівні (94 бали).
У навчанні здобувач освіти із ООП потребує внесення змін з урахуванням низького вербального розуміння і недостатньої продуктивності запам’ятовування (робочої пам’яті). Сильними сторонами Поліни є перцептивне мислення і швидкість обробки інформації. Слід здійснювати контроль розуміння інструкції і послідовності виконання дій. Учениця потребує обов’язкового додаткового допоміжного унаочнення, спрощення і повторення інструкцій (дотримуватися підходу «робоче мовлення плюс один», тобто окреме речення / етап інструкції від вчителя має за своїм обсягом відповідати такому для звичного мовлення дівчини, не перевищуючи його більше, ніж на одне слово), регулярного періодичного повторення інформації (метод інтервального повторення (повторення плюс перевірка) покращує довгострокове засвоєння інформації), розширення когнітивного стилю навчання (початкове спирання у навчанні на сильні сторони і подальше удосконалення слабких сторін), подовження термінів для виконання завдань, регулярної організаційної підтримки. Крім того, під час вибору загальної стратегії, обрання методів та прийомів подолання інтелектуальних труднощів педагогам ЗЗСО обов’язково слід враховувати наявність і ступінь прояву супровідних функціональних мовленнєвих труднощів.
Далі буде…
З повагою, керівник Інклюзивно-ресурсний центр 3 Миколаївської міської ради
Прасол Дмитро Вікторович
Інклюзивна освіта: розбудова потенціалу на півдні України
