ПРО ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ РОЗУМІННЯ УМОВ МАТЕМАТИЧНИХ ЗАДАЧ ДЕЯКИМИ УЧНЯМИ З ООП
Вирішення здобувачем освіти на уроці математичних задач є найбільш чітко вираженим інтелектуальним актом. Порушення міцності утримання вихідних умов, послаблення орієнтовної основи дій, складнощі утворення і утримання плану вирішення задачі, порушення виконання потрібних дій (додавання, множення і т.д.), порушення контролю (порівняння результатів з вихідними умовами) – найбільш виражені приклади прояву навчальних труднощів.
Умови задачі включають у себе низку конкретних даних (складові умови задачі) і завершуються питанням, яке ставить представлені дані у певні відносини, утворюючи з них єдине ціле і таким чином надаючи задачі сенс. Учень має розуміти, ДЛЯ ЧОГО дана задача, ЩО САМЕ він має робити з конкретними даними і В ЯКОМУ НАПРЯМКУ повинна бути побудована стратегія вирішення задачі.
Під час надання допомоги здобувачам освіти з навчальними труднощами вчителю / асистенту вчителя варто враховувати наступний момент. Згідно нейропсихологічних досліджень труднощі, пов’язані з вирішенням математичних завдань, найчастіше пов’язані або:
1) з ураженням чи порушенням функціонування лобних доль півкуль головного мозку – такі учні утримують складові умови задачі (розуміння формального предметного змісту тексту), але не утримують кінцеве питання, внаслідок чого втрачається структура сенсу задачі (змістовий сенс залишається поза увагою або викривлюється). Умови сприймаються як набір даних поза питанням, що зумовлює нестійкість орієнтовної умови дії та ускладнення укладання плану вирішення задачі. Порушений контроль виконання. Намагаються вирішувати задачі імпульсивно з допомогою окремих фрагментарних операцій або відтворюють алгоритми дій рішення попередніх задач без урахування питання. Тож такі учні для успішного вирішення задач потребують чіткого алгоритму дій і організаційної підтримки, оскільки такі учні часто виявляються не здатні самостійно коригувати допущені помилки;
або
2) з ураженням чи порушенням функціонування скронево-тім’яно-потиличних (тобто задніх) відділів мозку – такі учні утримують кінцеве питання, але не можуть утримати складові умови (діти забувають числові компоненти задачі або об’єкти, взаємовідносини між останніми), тож вони для успішного вирішення задач потребують нагадування складових умови задачі. Такі здобувачі освіти, хоча і зі значними труднощами, все ж намагаються проаналізувати умови і сформулювати схеми вирішення задачі. У такому разі діти здатні коригувати власні помилки, оскільки можуть звіряти дії, які виконують, з вихідним планом.
Таким чином, надання підтримки і допомоги учням з особливими освітніми потребами у вирішенні математичних задач (зокрема, робота з умовами задачі) може здійснюватися педагогами за двома напрямами з урахуванням особливостей конкретних випадків навчальних труднощів.
Автор: Прасол Д.В., директор КУ "Інклюзивно-ресурсний центр №3"
