Про комплексну оцінку і багатостороннє медичне обстеження. Чому не варто відмовлятися?
На початку цього поста хочеться навести приклад-роз'яснення. З практики автора як фахівця інклюзивно-ресурсного центру, цілком можливі випадки, коли наявні у здобувача освіти функціональні мовленнєві труднощі і підозра на порушення інтелектуального розвитку зумовлені насправді не діагностованими у дитини в дошкільному віці порушеннями слуху. Тобто інтелектуальні можливості здобувача дитини з ООП маскувалися тяжкими порушеннями слуху. Порушення слуху не завжди помітні. Зокрема, як приклад, хлопчик Інокентій (ім'я дитини змінено) відвідував інклюзивну групу в закладі дошкільної освіти. Попередній медичний діагноз: Затримка мовленнєвого розвитку. Плосковальгусна деформація стоп. Як наслідок, проведені вчителем-логопедом закладу дошкільної освіти корекційні заняття не давали відчутного ефекту.
Зокрема, з характеристики вчителя-логопеда закладу освіти: «Анатомічна будова органів артику-ляційного апарату без патологій, недостатня рухомість м’язів губ і язика. Дихання малооб’ємне… Значні труднощі у розумінні зверненого мовлення… Прості інструкції не завжди розуміє, тому виконує не одразу, потребує повторення та уточнення… Фонематичні процеси грубо порушені. У мовленні користується переважно «своєю» мовою».
З характеристики психолога ЗДО: «Поступово встановлює контакт з дорослими. Інструкцію дорослого не виконує, потребує повторення… Починає виконувати завдання, не дослухавши інструкцію…Виконує лише те, що йому цікаво».
Мати хлопчика, Анастасія С. звернулася до ІРЦ щодо необхідності проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини для подальшого її спрямування на навчання у спеціальному закладі загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Своє звернення вона мотивувала тим, що син отримує в інклюзивній групі ЗДО лише одне корекційне заняття на тиждень та не демонструє суттєвих покращень («нам немає сенсу залишатися там ще на один рік»). Як виявилося згодом, додаткові заняття з хлопчиком проводив також один із корекційних педагогів спеціального ЗЗСО для дітей з інтелектуальними порушеннями, який і запропонував мамі спрямувати дитину на навчання до їхнього закладу. Батьки хлопчика звернулися до інклюзивно-ресурсного центру щодо проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. Проте отримані результати КО і подальша цілеспрямована медична діагностика дозволили підібрати для здобувача освіти інший, більш оптимальний варіант індивідуальної освітньої траєкторії.
Особливі освітні потреби (наявність): інтелектуальні труднощі помірного ступеня прояву, функціональні труднощі помірного ступеня прояву (мовленнєва функція), навчальні труднощі по-мірного ступеня прояву, соціоадаптаційні / соціокультурні труднощі помірного ступеня прояву, функціональні труднощі легкого ступеня прояву (слухова функція), фізичні труднощі легкого ступеня прояву.
Рекомендований рівень підтримки в закладі освіти: 3 рівень.
Рекомендована програма: програма закладу дошкільної освіти з урахуванням категорії особливих освітніх потреб (інтелектуальні труднощі помірного ступеня прояву) з корекційно-розвитковим складником для дітей із затримкою психічного розвитку та порушеннями слуху.
З опису фахівців центру: «Фізичний розвиток дисгармонійний: хлопчик має порушення слуху; наявна плоскостопість (вальгус); постава сколіотична; дефіцит ваги... Відповідно віку володіє основ-ними рухами на задовільно-му рівні… Тонкі рухи кистей рук розвинені недостатньо. Кисті слабі. Ведуча рука на час обстеження не визначена… Звуковимова: порушена вимова більшості груп звуків. Спостерігаються пом'якшення, перестановки та заміни звуків у словах. Мовлення малозрозуміле. Мовленнєве дихання недостатньо розвинене, слабке. Голос немодульований, тихий… У самостійному мовленні використовує прості аграматичні фрази, але на запитання відповідає однослівно. Спостерігаються прояви ехолалії… Сенсорні еталони сформовані. Порушена довільність когнітивних процесів… Увага нестійка, потребує постійної активізації, знижена концентрація. Переважає зорова пам’ять… Нерівномірно розвиваються види мислення. Утруднено узагальнення (не підбирає узагальнюючих слів, не класифікує предмети); слабкі смислові зв’язки… Мислення характеризується схильністю до роботи за зразком. Здатен встановлювати причинно-наслідкові зв’язки з опорою на невербальний наочний складник… Інструкції розуміє на побутовому рівні. Потребує уточнення завдань, візуалізацій, демонстрацій... Настрій позитивний, гіпертимний, проте присутні прояви негативізму. Емоції контрастні. Контакт встановлюється легко і невимушено, однак характеризується нестабільністю. Потребує організуючої допомоги в продуктивних видах діяльності».
За результатами проведеної фахівцями ІРЦ діагностики інтелекту за Міжнародною шкалою продуктивності Leiter-3 Інокентій продемонстрував за невербальним інтелектом загальний показник в 93 бали, що відповідає середньому рівню інтелекту (довірчий інтервал – 87-99 балів, саме в означених межах знаходиться дійсний бал досліджувано-го). Проведений аналіз медичних документів, наданий матір’ю дитини в 2023 і 2024 рр. показав, що в 2023 р. лікарем-оторалинголом у диспансерному листі щодо слуху зазначалося «Органи здорові», лікар-невролог зазначав «СМЦД. Скарги на порушення мови». Через рік (в 2024 р.) за результатами діагностики в консультативно-діагностичній поліклініці дитині нарешті було встановлено медичний діагноз: «Основний – [H90.3] Нейросенсорна втрата слуху, двобічна (хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість). Супутній – [J35.2] Гіпертрофія аденоїдів». Окремо невролог виставив дитині діагноз «СМЦД» (синдром мінімальної мозкової церебральної дисфункції).
Із наведеного прикладу стає зрозумілим, що виявлені у Інокентія функціональні мовленнєві труднощі і підозра на порушення інтелекту були насправді зумовлені вчасно не виявленими функціональними слуховими труднощами і, що важливо, медично не виявленими пору-шеннями слуху. У даному випадку яскраво видно, що слух дитини є ключем до розвитку мовлення, навчання і соціальної взаємодії. Таким чином, затримка у розпізнанні порушень слуху призвела до затримки мовленнєвого розвитку, інших пізнавальних процесів, складнощів соціалізації. Як видно з наведеного прикладу, діти з порушеннями слуху без надання вчасно належної підтримки можуть помилково складати враження інтелектуально невносправних, значно відстаючи від однолітків за своїм когнітивним розвитком. Грубі порушення слуху часто позбавляє дитину дискурсивного мислення: практична інтелектуальна діяльність дитини, яка майже не володіє мовленням, значною мірою зумовлена не словом, а предметом. Предметна діяльність створює передумови для мовленнєвого розвитку учня. Тож хочу зазначити, що ВЧАСНЕ і належне багатостороннє МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ здобувача освіти – це в першу чергу В ІНТЕРЕСАХ БАТЬКІВ ТА їхньої ДИТИНИ. Розуміння першопричини труднощів дозволить більш ефективно вибудувати індивідуальну освітню траєкторію конкретного здобувача освіти як персонального шляху реалізації особистого потенціалу учня.
В умовах сьогодення прийнято критикувати знаходження психофізичних першопричин освітніх труднощів (оскільки це начебто накладає обмеження на розвиток потенційних можливостей дітей з ООП внаслідок упередженого ставлення до них), проте автор посту розглядає знаходження першопричини як додатковий «boost» (прискорення) в організації інклюзивного навчання конкретного учня, виборі стратегій навчання з подальшим розширенням когнітивного стилю здобувача освіти. Розуміння можливих першопричин слід здійснювати не на обмеження можливостей учня, а на вибір більш доречних педагогічних і здоров'язбережувальних технологій, допомогу у розкритті потенціалу.
З повагою, керівник Інклюзивно-ресурсний центр 3 Миколаївської міської ради
Прасол Дмитро Вікторович
